У характеристиках ЦАП легко загубитися. ESS чи AKM, R2R чи Delta-Sigma, PCM 768 кГц, DSD512, FPGA, femto clock - список технологій швидко стає довшим, ніж відповідь на головне питання: що цей пристрій повинен робити саме у вашій Hi-Fi системі?
Два ЦАП можуть використовувати схожу технологію перетворення, але бути розрахованими на зовсім різні сценарії. Один потрібен лише для передачі аналогового сигналу від цифрового транспорту до інтегрального підсилювача. Інший фактично стає цифровим центром системи: приймає сигнал від комп'ютера, CD-транспорту та телевізора, регулює гучність і безпосередньо працює з підсилювачем потужності. Третій одночасно виконує роль ЦАП і підсилювача для навушників.
Тому вибір краще починати не з питання «який DAC-чип тут встановлено?», а з іншого:
«Яке місце цей ЦАП повинен зайняти у моїй системі?»
Саме від відповіді залежать потрібні цифрові входи, аналогові виходи, регулювання гучності, балансне підключення, підтримка форматів і, зрештою, доцільність окремого ЦАП узагалі.
Швидка навігація
1. Чому вибір ЦАП не варто починати з назви чипа
2. Яку задачу ЦАП має виконувати саме у вашій системі
3. Сценарій 1: ЦАП між цифровим транспортом і аналоговим підсилювачем
4. Сценарій 2: ЦАП для комп'ютера або ноутбука
5. Сценарій 3: ЦАП як цифровий центр кількох джерел
6. Сценарій 4: ЦАП із регулюванням гучності без окремого передпідсилювача
7. Коли потрібні RCA, XLR і балансний вихід
8. USB, Coaxial, Optical, AES/EBU та HDMI: які входи справді потрібні
9. Чип, R2R, FPGA та інша архітектура: що це говорить про готовий ЦАП, а що ні
10. Формати, PCM, DSD і високі цифри: коли характеристики мають практичне значення
11. Вбудований чи окремий ЦАП: коли зовнішній компонент справді виправданий
12. Як співвіднести рівень ЦАП з рештою Hi-Fi системи
1. Чому вибір ЦАП не варто починати з назви чипа
DAC (ЦАП, цифро-аналоговий перетворювач) перетворює цифровий аудіосигнал на аналоговий, з яким далі працює підсилювальний тракт. Це його базова функція, але вона ще майже нічого не говорить про те, як конкретний пристрій буде інтегрований у систему.
Одна з найпоширеніших помилок під час вибору - порівнювати ЦАП насамперед за мікросхемою перетворення. Наприклад, побачити ESS Sabre або AKM у характеристиках двох моделей і зробити висновок, що вони повинні бути близькими за можливостями або характером роботи.
Насправді DAC-чип - лише одна частина пристрою.
На кінцевий результат впливають цифровий приймач, реалізація тактування, боротьба з джитером, живлення цифрової та аналогової секцій, вихідний аналоговий каскад, схема регулювання гучності, реалізація USB та інших входів і загальна топологія пристрою.
Добрий приклад - B.audio B.dac One. Тут виробник не обмежується самим multibit Delta-Sigma перетворенням. У конструкції використовується власна технологія SJR (Source Jitter Removal, система придушення джитера джерела), окремо організоване живлення цифрових та аналогових вузлів, а після цифрової частини працює аналоговий тракт конкретної конструкції.
Тому навіть знання типу перетворювача не дозволяє передбачити весь результат.
Зворотна ситуація виникає з R2R. Сам напис R2R може бути важливою інформацією про принцип цифро-аналогового перетворення, але він не означає автоматично ані вищий клас пристрою, ані певний характер звучання. Реалізації R2R так само відрізняються живленням, цифровою обробкою, тактуванням, аналоговими каскадами та якістю виконання.
Саме тому ми окремо розглядали різницю між R2R та Delta-Sigma. Але під час вибору конкретного ЦАП питання архітектури має стояти не першим.
Спочатку потрібно визначити його роботу в системі.
2. Яку задачу ЦАП має виконувати саме у вашій системі
Найпростіший спосіб правильно почати вибір - тимчасово взагалі не дивитися на моделі.
Спочатку подивіться на власну систему і визначте, яке місце в ній має зайняти ЦАП.
Це можуть бути принципово різні конфігурації:
мережевий транспорт → ЦАП → інтегральний підсилювач → акустика
комп'ютер → ЦАП → активна акустика
комп'ютер + CD-транспорт + телевізор → ЦАП → підсилювач
цифрові джерела → ЦАП/передпідсилювач → підсилювач потужності → акустика
У першому випадку ЦАП переважно виконує свою базову функцію. В інших він може додатково працювати як цифровий комутатор, регулятор гучності, передпідсилювач або підсилювач для навушників.
M2Tech Young MkIV поєднує функції DAC, передпідсилювача та підсилювача для навушників. Набір цифрових входів дозволяє працювати з різними джерелами, а регульований аналоговий вихід розширює кількість можливих системних конфігурацій.
KECES S3 показує інший сценарій: ЦАП може одночасно бути центральним компонентом персональної системи з навушниками. Для такого користувача можливості навушникового виходу вже не другорядний бонус, а одна з причин вибору пристрою.
Тому перед порівнянням моделей варто скласти дуже просту схему:
що підключаємо до ЦАП → що підключаємо після нього → які функції між цими двома точками нам потрібні.
Тепер розглянемо ці сценарії окремо.
3. Сценарій 1: ЦАП між цифровим транспортом і аналоговим підсилювачем
Це один із найпростіших сценаріїв:
цифровий транспорт → ЦАП → інтегральний підсилювач → акустика
Транспортом може бути мережевий програвач, CD-транспорт або інше цифрове джерело. Його завдання - передати цифровий сигнал. ЦАП виконує перетворення, після чого аналоговий сигнал надходить до підсилювача.
У такій конфігурації передпідсилювальні можливості самого ЦАП часто не потрібні. Гучність регулюється інтегральним підсилювачем, а від ЦАП насамперед потрібні відповідний цифровий вхід і якісний лінійний вихід.
Тут варто перевірити, яким цифровим виходом обладнаний транспорт, які входи має ЦАП, чи потрібні на виході RCA, XLR або обидва варіанти та чи буде система надалі розширюватися іншими цифровими джерелами.
Якщо система надалі розширюватиметься, це варто врахувати ще під час вибору ЦАП. Водночас купувати максимальний набір функцій «про запас» теж не обов'язково. Якщо архітектура системи стабільна, а інтегральний підсилювач уже виконує всі функції керування, простіший за концепцією ЦАП може виявитися логічнішим вибором, ніж багатофункціональний цифровий центр.
Саме тут добре видно, чому кількість функцій і клас ЦАП - не одне й те саме.
4. Сценарій 2: ЦАП для комп'ютера або ноутбука
Якщо основним цифровим джерелом стає комп'ютер, пріоритети змінюються:
комп'ютер → USB → ЦАП → підсилювач / активна акустика / навушники
Тут одним із ключових стає USB Audio, тобто передавання цифрового аудіопотоку безпосередньо з комп'ютера до ЦАП.
Сам факт наявності USB-роз'єму ще недостатній. USB може використовуватися для різних функцій, тому в характеристиках важливо перевірити, чи конкретний порт призначений саме для USB Audio, які формати він підтримує та як виробник реалізував цифровий інтерфейс.
Але спочатку треба визначити, що буде після ЦАП.
Якщо після нього стоїть інтегральний підсилювач, достатньо фіксованого лінійного виходу. Якщо ж ЦАП безпосередньо підключається до активної акустики або підсилювача потужності, можливість регулювання вихідного рівня стає значно важливішою.
Для настільної системи може з'явитися ще одна вимога - навушники.
Саме тому KECES S3 цікавий не просто як ще один DAC. Його концепція поєднує цифро-аналогове перетворення з підсиленням для навушників. Для користувача, який слухає музику з комп'ютера і регулярно користується навушниками, така функція може бути важливішою за різницю між двома популярними сімействами DAC-чипів.
І навпаки, якщо навушників у системі немає і не буде, потужний навушниковий тракт не повинен ставати одним із головних критеріїв вибору.
Тобто для комп'ютерного джерела питання звучить не просто «чи є USB?», а:
«Що має статися із сигналом після того, як він вийде з комп'ютера?»
5. Сценарій 3: ЦАП як цифровий центр кількох джерел
Система стає складнішою, коли цифрове джерело вже не одне:
комп'ютер + CD-транспорт + мережевий транспорт + телевізор → ЦАП → підсилювач
Тепер ЦАП фактично виконує роль цифрового комутатора.
USB може використовуватися для комп'ютера, Coaxial або AES/EBU - для цифрового транспорту, Optical - наприклад, для телевізора. Конкретна схема залежить від обладнання, але принцип один: ЦАП повинен прийняти всі потрібні джерела без постійного перепідключення кабелів.
Саме в цьому сценарії набір входів починає мати більше практичне значення.
Але навіть великий набір цифрових входів ще не робить ЦАП універсальним для будь-якої системи. Важливо не їх загальне число, а відповідність конкретним джерелам, які користувач планує підключити.
Якщо одним із головних джерел є телевізор, потрібно перевірити не просто наявність оптичного або HDMI-входу, а саме ту функціональність, яка потрібна для запланованої схеми підключення. Детально різні способи комутації ми розглянемо в окремому матеріалі про підключення компонентів Hi-Fi системи.
Для вибору ЦАП достатньо головного принципу:
спочатку складіть список реальних цифрових джерел і лише після цього рахуйте необхідні входи.
Іноді після такого аналізу виявляється, що користувачеві взагалі потрібен не окремий DAC, а пристрій іншого класу.
Cary Audio DMS-650 поєднує мережеве відтворення та цифро-аналогове перетворення в одному компоненті. Якщо головна задача - стримінг і робота з цифровими джерелами, така архітектура може виявитися логічнішою, ніж окрема зв'язка «стример + DAC».
Це не означає, що інтегроване рішення краще за роздільне. Воно просто вирішує інше системне завдання.
6. Сценарій 4: ЦАП із регулюванням гучності без окремого передпідсилювача
Ще один сценарій принципово змінює роль пристрою:
цифрові джерела → ЦАП із регульованим виходом → підсилювач потужності → акустика
Тут ЦАП уже частково бере на себе функції передпідсилювача.
На перший погляд усе просто: якщо пристрій дозволяє змінювати гучність, його можна підключити безпосередньо до підсилювача потужності. Але під час вибору важливо розуміти, як саме реалізоване регулювання вихідного рівня і для якого сценарію його передбачив виробник.
Регульований вихід і повноцінна передпідсилювальна секція - не завжди одне й те саме.
Треба враховувати діапазон регулювання, максимальний вихідний рівень, вихідний імпеданс, можливість роботи з RCA та XLR, зручність керування і, якщо система має аналогові джерела, наявність відповідних аналогових входів.
Практичний приклад такого підходу - T+A DAC 200, який поєднує функції ЦАП, регулювання гучності та підсилювача для навушників.
При цьому схема ЦАП → підсилювач потужності не є автоматично кращою за систему з окремим передпідсилювачем.
У складнішій системі можуть бути вініловий програвач із фонокоректором, аналоговий тюнер або інше аналогове джерело. Можуть знадобитися додаткові входи, інша організація регулювання гучності або функції, яких у ЦАП немає. Тоді окремий передпідсилювач знову стає логічним центром системи.
Тому можливість прибрати один компонент зі стійки потрібно оцінювати не за принципом «менше коробок - завжди краще», а за тим, чи зберігається вся потрібна функціональність.
Правильно вибраний ЦАП - це не пристрій із найдовшим списком характеристик. Це пристрій, функціональність якого максимально точно відповідає архітектурі конкретної системи.
7. Коли потрібні RCA, XLR і балансний вихід
Після того як роль ЦАП у системі визначена, можна переходити до аналогових виходів.
Для більшості домашніх систем вибір фактично зводиться до RCA або XLR. Але наявність XLR на задній панелі не повинна автоматично робити один ЦАП кращим за інший.
Якщо ЦАП стоїть поруч з інтегральним підсилювачем і з'єднання коротке, якісно реалізований RCA може повністю відповідати завданню. Якщо ж компоненти розташовані далеко один від одного, кабель проходить поруч із потенційними джерелами перешкод або система від початку побудована навколо балансних інтерфейсів, XLR стає значно цікавішим.
Є й суто практичне питання: які входи має наступний компонент системи?
Немає великого сенсу робити XLR обов'язковим критерієм вибору ЦАП, якщо підсилювач приймає сигнал лише через RCA. І навпаки, якщо підсилювач потужності або передпідсилювач розрахований насамперед на балансне підключення, наявність відповідного виходу у ЦАП уже стає важливою.
При цьому потрібно розділяти три речі:
XLR-роз'єм, балансну передачу сигналу та внутрішню балансну схемотехніку пристрою.
Вони пов'язані, але не тотожні.
Цю різницю ми детально розібрали в окремій статті про RCA та XLR, тому тут достатньо практичного правила:
вибирайте аналоговий вихід ЦАП під реальну архітектуру тракту, а не за принципом «XLR дорожчий, отже кращий».
Якщо планується пряме підключення ЦАП до підсилювача потужності, потрібно перевірити не тільки тип роз'єму, а й максимальний вихідний рівень та спосіб регулювання гучності.
8. USB, Coaxial, Optical, AES/EBU та HDMI: які входи справді потрібні
Кількість цифрових входів легко перетворити на ще одну гонитву за характеристиками. Але шість входів не обов'язково кращі за три, якщо половина з них ніколи не буде використана.
Зручніше йти від джерел.
USB Audio насамперед потрібен, коли джерелом виступає комп'ютер або інший пристрій, здатний передавати аудіопотік через відповідний USB-інтерфейс.
Coaxial S/PDIF часто зустрічається у CD-транспортів, мережевих транспортів та інших цифрових джерел.
Optical S/PDIF, або Toslink, корисний, зокрема, для телевізорів та іншої побутової цифрової техніки. Оптичне з'єднання має ще одну конструктивну особливість: між пристроями немає прямого електричного з'єднання через сигнальний кабель.
AES/EBU (Audio Engineering Society / European Broadcasting Union) - професійний балансний цифровий інтерфейс, який також зустрічається у High-End техніці. Якщо транспорт і ЦАП мають AES/EBU, це може бути цілком логічним способом їх з'єднання. Але купувати DAC з AES/EBU лише тому, що такий роз'єм виглядає «професійніше», немає сенсу.
З HDMI потрібно бути особливо уважним. Сам факт наявності HDMI ще не означає, що пристрій підтримує саме ту функцію, яка потрібна для роботи з телевізором. Якщо TV є одним із джерел системи, відповідну HDMI-функціональність потрібно перевіряти окремо.
На практиці перед вибором достатньо скласти карту джерел:
комп'ютер → USB
CD-транспорт → Coaxial або AES/EBU
мережевий транспорт → відповідний цифровий інтерфейс
телевізор → Optical або сумісне HDMI-підключення
Після цього стає зрозуміло, які входи конкретному користувачеві справді потрібні.
Правильне питання тут не «скільки входів у цього DAC?», а:
«Чи можу я підключити до нього всі свої джерела так, як мені потрібно?»
9. Чип, R2R, FPGA та інша архітектура: що це говорить про готовий ЦАП, а що ні
Тепер можна повернутися до способу цифро-аналогового перетворення.
На ринку використовуються різні підходи: готові інтегральні DAC-чипи, дискретні R2R-схеми, а також конструкції, в яких частина цифрової обробки реалізована за допомогою FPGA (Field-Programmable Gate Array, програмована користувачем вентильна матриця) або власних алгоритмів виробника.
Це важливі інженерні відмінності. Але їх не варто перетворювати на готову шкалу якості.
Інформація про те, що ЦАП побудований на Delta-Sigma або R2R, допомагає зрозуміти принцип його реалізації. Вона не відповідає автоматично на питання, який із двох пристроїв краще підійде до конкретної системи.
Те саме стосується FPGA. Її наявність дозволяє виробникові реалізовувати власні алгоритми цифрової обробки та керування сигналом, але сам напис FPGA у специфікації ще не є характеристикою якості звуку.
Для практичного вибору важливіше інше: після того як два ЦАП відповідають системі за входами, виходами та функціями, архітектура перетворення стає одним із критеріїв їх подальшого порівняння, але не готовим показником класу.
Саме тому технологію потрібно оцінювати в контексті всього пристрою, а не окремо від його реалізації.
10. Формати, PCM, DSD і високі цифри: коли характеристики мають практичне значення
Ще одна типова зона порівняння - максимальні формати.
В описах сучасних ЦАП можна побачити PCM (Pulse-Code Modulation, імпульсно-кодова модуляція) з дуже високою частотою дискретизації та підтримку DSD (Direct Stream Digital) різних рівнів.
Ці характеристики показують, який цифровий сигнал здатний прийняти та обробити конкретний інтерфейс пристрою.
Але максимальне значення не є універсальним рейтингом якості. Із того, що один пристрій підтримує PCM 768 кГц або DSD512, а інший має нижчі граничні значення, не випливає автоматично, що перший звучатиме краще.
Практичне питання значно простіше:
які формати реально містить ваша музична бібліотека і які джерела ви використовуєте?
Якщо основна частина прослуховування припадає на стримінгові сервіси, CD-якість або звичайні PCM-файли високої роздільної здатності, підтримка екстремальних форматів може залишитися невикористаною.
Інша ситуація, якщо користувач має велику локальну бібліотеку DSD або використовує спеціалізоване програмне забезпечення та обробку сигналу на комп'ютері. Тоді підтримка конкретних форматів і параметрів USB Audio стає реальним критерієм вибору.
Важливо також дивитися по входах. Один і той самий ЦАП може підтримувати різні граничні формати через USB, Coaxial або Optical.
Тому рядок «PCM 768 / DSD512» сам по собі ще не означає, що будь-яке підключене джерело зможе передати на пристрій саме такий сигнал.
Технічна характеристика має практичну цінність тоді, коли вона відповідає реальному сценарію використання.
11. Вбудований чи окремий ЦАП: коли зовнішній компонент справді виправданий
Перш ніж вибирати окремий ЦАП, варто поставити ще одне питання:
чи потрібен він системі взагалі?
ЦАП уже є всередині багатьох сучасних компонентів: мережевих програвачів, інтегральних і стримінгових підсилювачів, CD/SACD-програвачів, активної акустики. Тому наявність цифрового джерела сама по собі ще не означає необхідності купувати зовнішній DAC.
Наприклад, якщо мережевий програвач має якісно реалізований аналоговий вихід і його можливості відповідають рівню решти системи, додавання окремого ЦАП лише заради ще одного компонента може нічого принципово не вирішити.
Cary Audio DMS-650 - приклад іншої архітектури. Це не просто цифровий транспорт, до якого обов'язково потрібно додавати зовнішній DAC. Пристрій уже поєднує мережеве відтворення та цифро-аналогове перетворення. Тому спочатку варто оцінити можливості наявного аналогового виходу, а вже потім вирішувати, чи потрібен окремий ЦАП.
Зовнішній DAC стає логічним, коли він вирішує конкретну задачу:
-
дозволяє винести цифро-аналогове перетворення в окремий компонент і надалі оновлювати його незалежно від цифрового джерела;
-
додає потрібні цифрові входи;
-
дозволяє об'єднати кілька цифрових джерел;
-
дає потрібні RCA або XLR-виходи;
-
додає регулювання гучності та дозволяє змінити архітектуру системи;
-
забезпечує необхідний навушниковий тракт;
-
дозволяє незалежно оновлювати транспорт і цифро-аналогове перетворення.
Саме останній пункт є однією з головних переваг компонентного підходу.
Якщо стримінгова платформа з часом застаріла, можна замінити транспорт, залишивши ЦАП. Якщо ж потрібно змінити цифро-аналогове перетворення, джерело може залишитися тим самим.
Але окремий корпус сам по собі не є гарантією кращого результату.
Тому перед покупкою варто сформулювати:
«Яке обмеження моєї нинішньої системи усуне зовнішній ЦАП?»
Якщо чіткої відповіді немає, починати вибір із порівняння моделей передчасно.
12. Як співвіднести рівень ЦАП з рештою Hi-Fi системи
Навіть правильно вибраний за функціями DAC може бути невдалим вкладенням, якщо його рівень непропорційний решті системи.
Універсальної формули на кшталт «ЦАП повинен коштувати 15% системи» тут немає. Одна система майже повністю побудована навколо цифрового відтворення, інша використовує стримінг лише як другорядне джерело. Вимоги до цифрової частини закономірно відрізнятимуться.
Тому корисніше оцінювати не відсоток бюджету, а слабкі місця тракту.
Якщо акустика неправильно розташована в кімнаті або підсилювач погано працює з її навантаженням, значно дорожчий DAC не усуне ці проблеми.
Якщо ж основні компоненти вже відповідають один одному за можливостями, акустика правильно працює в кімнаті, а користувач хоче розвивати саме цифрову частину системи, окремий ЦАП може стати логічним наступним кроком. Особливо якщо потрібні інші входи, виходи, функції або можливість незалежно змінювати транспорт і цифро-аналогове перетворення.
Наприклад, B.audio B.dac One цікавий для системи, де користувач свідомо шукає окремий висококласний цифровий компонент і вже має відповідні транспорт, підсилення та акустику. Але ставити такий пристрій у систему, де головне обмеження знаходиться зовсім в іншому місці, лише заради підвищення класу одного компонента було б нелогічно.
З іншого боку, M2Tech Young MkIV може бути цінним не тільки рівнем цифро-аналогового перетворення, а й тим, що здатний об'єднати кілька функцій в одному компоненті.
Тому порівнювати такі пристрої лише за ціною або DAC-чипом некоректно. Вони можуть купуватися для різних системних завдань.
ЦАП потрібно оцінювати у складі тракту, а не ізольовано.
13. Практичний алгоритм вибору ЦАП
Тепер усі критерії можна звести до послідовності, яка значно спрощує вибір.
-
Визначте, чи потрібен окремий ЦАП. Перевірте, які ЦАП уже є у ваших джерелах, підсилювачі або активній акустиці та яку конкретну задачу має вирішити новий компонент.
-
Намалюйте майбутній сигнальний тракт. Достатньо простої схеми: джерело → ЦАП → наступний компонент → акустика. Якщо джерел декілька, запишіть усі.
-
Визначте необхідні цифрові входи. USB, Coaxial, Optical, AES/EBU або HDMI повинні з'явитися у вимогах тому, що вони потрібні конкретним джерелам.
-
Визначте необхідні аналогові виходи. RCA, XLR або обидва. Орієнтуйтеся на наступний компонент і реальну конфігурацію системи.
-
Вирішіть, хто регулюватиме гучність. Інтегральний підсилювач, окремий передпідсилювач чи сам ЦАП? Це визначає, чи потрібен регульований вихід і наскільки важлива передпідсилювальна функція.
-
Врахуйте навушники. Якщо вони є важливою частиною прослуховування, навушниковий підсилювач у ЦАП може бути реальною перевагою. Якщо ні, він не повинен визначати вибір.
-
Перевірте формати, які реально використовуєте. Переконайтеся, що потрібні PCM, DSD та інші формати підтримуються саме через необхідний вам цифровий вхід.
-
Порівнюйте реалізацію, а не назву архітектури. Delta-Sigma, R2R, FPGA та інші рішення потрібно оцінювати разом із живленням, цифровою обробкою, аналоговим трактом та загальною конструкцією пристрою.
-
Співвіднесіть ЦАП з рівнем усього тракту. Визначте, чи саме цифрова частина зараз є тим місцем системи, яке має сенс оновлювати.
-
І тільки після цього порівнюйте конкретні моделі.
Такий порядок значно зменшує ризик купити технічно цікавий пристрій, який погано відповідає конкретній системі.
14. Висновок
ЦАП давно перестав бути лише невеликою коробкою між цифровим джерелом і підсилювачем.
В одній системі він справді виконує лише цифро-аналогове перетворення. В іншій приймає сигнал від кількох цифрових джерел. У третій одночасно працює як DAC, передпідсилювач і підсилювач для навушників. А в четвертій окремий ЦАП узагалі може виявитися зайвим, тому що потрібне перетворення вже реалізоване в іншому компоненті.
Саме тому починати вибір з ESS проти AKM, R2R проти Delta-Sigma або максимальних значень PCM і DSD не варто.
Спочатку визначте роль пристрою в системі. Потім потрібні входи та виходи, спосіб регулювання гучності, формати й додаткові функції. І лише після цього має сенс порівнювати конкретні технології та реалізації.
Тоді характеристики перестають бути набором цифр і перетворюються на інструмент вибору.
Якщо потрібно порівняти кілька варіантів ЦАП саме для вашого транспорту, підсилювача, акустики або навушників, менеджери HiFiSalon допоможуть оцінити сумісність компонентів і скласти систему без зайвого функціонального дублювання. Обрані компоненти також можна послухати в шоу-румі HiFiSalon, щоб оцінювати різницю не лише за характеристиками, а й у реальній системі.
